Просфора як правильно її зберігати та вживати

13 листопада Церква вшановує день пам’яті святих просфорників Печерських – преподобних Спиридона та Никодима.

Просфора — це слово означає у перекладі з грецької «приношення». У своєму логічному сенсі стародавньої Церкви це всяке літургійне приношення: хліб, вино, вода, ялина, свічки. Диякони записували імена жертводавців просфори-принесення до спеціального пам’ятника і поминали їх на Літургії. Пізніше словом «просфору» став називатися саме хліб, призначений для Євхаристії.

Чому саме хліб? Бо Сам Господь назвав Себе Хлібом. “Я є Хліб життя” (Ів. 6:48). І під час Таємної вечори саме хліб Господь переломив, сказавши: «Це є тіло Моє, що за ви даємо: це чините на спомин мій» (Лк. 22:19).

Просфора – це круглий невеликий хліб, що складається із двох частин (символ подвійної природи Христа – Божої та людської). Хліб обов’язково дріжджовий чи квасний – «живий». Згадаймо євангельську притчу про закваску (Мт. 13:33). Просфора дбає обов’язково з чистого пшеничного борошна. Вона також складається з води (можна хрещенської) та солі. Вгорі просфори є друк. Найчастіше це хрест та літери «Іс.», «Хс.» – Ісус Христос та грецькі «Ніка» – «перемога». Можливі на печатках також зображення Пресвятої Богородиці, святих.

З просфори з Христовою печаткою вирізається Агнець, який на Літургії стане Тілом Христовим, з інших виймаються частинки з поминанням імен живих і покійних православних християн. Просфори після закінчення Літургії виносяться з вівтаря і лунають віруючим. Часто це робиться у свічковій крамниці.

До просфори треба ставитись як до святині. Це не просто хліб. Він брав участь у богослужінні (Святе святих Православної Церкви) – Літургії.

В будинку його слід зберігати в спеціальному місці, можна біля ікон, споживати зі святою водою тільки натщесерце зі спеціальною молитвою: «Господи Боже мій, нехай буде дар Твій святий: просфора і свята Твоя вода на залишення гріхів моїх, на просвітлення ума душевних і тілесних сил моїх, на здоров’я душі і тіла мого, на підкорення страстей і недуг моїх за безмежною милосердю Твою молитвами Пречисті Твої Матері і всіх святих Твоїх. Амінь». Слід уважно ставитись до крихт, намагатися не смітити і не розкидати їх. Зацвіла просфора за звичаєм утилізується: викидається в річку — в проточну воду.

Зручніше зберігати просфору в такий спосіб. Поки вона свіжа, розрізати її на маленькі шматочки, покласти їх у полотняний мішечок, щоб вони висохли (можна і поліетиленовий, тільки не закривати його, щоб був доступ повітря). Коли частки просохнуть, їх зберігають хоч кілька років. Маленькі шматочки зручніше їсти. Крім того, цілісна просфора набагато швидше запліснявіє, тому що всередині її зберігається волога, яка може стати живильним середовищем для суперечки плісняви.

Сенс просфори подібний до сенсу антидору. Він також є шматочками просфори, з якої вирізали Агнець. Слово «антидор» у перекладі з грецької означає «замість причастя». Т. е. ми не можемо щодня причащатися, але маємо можливість їсти просфору і пити святу воду благоговійно як символ причастя. Чи не замінник. Це не рівнозначні речі. Тіло і Кров Христові набагато вище. Але як символ Літургії, символ Святої Євхаристії, уречевленою пам’яттю якої є просфора, і, звичайно ж, за належної віри, благоговіння і страху Божого просфора оживляє та підтримує наші духовні та тілесні сили.

 

Добавить комментарий